Виступ Кирила Тишкевича — ненудний сторител про механіку перетворення сильного авторського кіно на головну тему соцмереж, культурний феномен та успішний бізнес-кейс.

15 тижнів прокату та топ-5 за зборами в історії українського кіно не були випадковістю, це результат стратегії та 6-місячної експедиції вглиб споживацького FOMO. 

•  Архітектура очікування: як ще до релізу створити «вакуум», який глядач захоче заповнити.
•  Social-First стратегія: як Threads та YouTube працюють на органічну віральність.
•  Колаборації, які помітять: не просто мерч, а розвиток всесвіту бренду.
•  Математика ефективності: чи може українське кіно бути прибутковим.

Ми пропонуємо розмову не про теорію стійкості, а про практичні рішення лідерів, які допомогли їм утримати бізнес в робочому стані, зробили його сильнішим і навіть розвинули.

Українські компанії сьогодні стикаються з викликами, яких немає в жодному підручнику зі стратегії: відбудовувати зруйноване і одночасно думати про зростання; виходити на нові ринки і втрачати людей через війну; планувати на 3–5 років вперед і не мати впевненості в можливості пережити наступний квартал.

Ми поговоримо про конкурентоспроможність в поламаному світі:

Стратегічний фокус: як розставити пріоритети, коли ресурси обмежені, а виклики — одночасні?

Стійкість бізнес-моделі: як зрозуміти, чи витримує ваша модель нову реальність?

Розвиток на зовнішніх ринках: чому ми можемо навчитися у тих, хто вже ризикнув? Яких  помилок можна уникнути? Коли компанія готова до зовнішньої експансії?

Разом із Валерією Толочиною, Global Chief Marketing Officer MEGOGO, поговоримо про глобальний маркетинг у поламаному світі: що працює, а що — ні, на реальних кейсах Gunia Project, заснованого Марією Гаврилюк та Наталією Каменською.

Окремий блок буде присвячено колабораціям зі світовими селебриті. До розмови приєднається CEO & Founder GOGOLA Agency & I AM U ARE Анна Гагава — експертка зі стратегічних комунікацій, яка працює над присутністю українських брендів у провідних світових медіа (Vogue, Forbes, The New York Times, Financial Times).

На пʼятому році великої війни Україна та українці продовжують дивувати світ і самих себе здатністю адаптуватися. Слова “стійкість” чи “резилієнтність” стали ледь не моветоном, бо ми радше втомлені і злі. Життя споживачів змінилося докорінно: рівень доходів, життєві ритми, горизонт планування, фінансова спроможність, відчуття майбутнього — усе це сьогодні інше. Але чи так само радикально ці зміни відображаються у споживчій поведінки? Український споживач переглядає свої вибори чи, навпаки, тримається за звички як за якір, щоб амортизувати швидкість змін навколо?

У межах спеціального дослідження Gradus ми подивимося на ключові виміри споживчого циклу і поміркуємо про зміни, які в них сталися:

• Комунікація: ідеальні рекламні світи vs дозвіл брендам бути простішими і людянішими.
• Дистрибуція: великі закупи про запас vs маленькі покупки щодня.
• Цінність: акції та знижки vs емоційна цінність бренду. 
• Ритуали: стабільні звички vs нові патерни як спосіб адаптації.

Не пропустіть презентацію Євгенії Близнюк, СЕО та засновниці дослідницької компанії Gradus, на 19-му Українському маркетинг-форумі.

Війна змінює контекст і підвищує вимоги до будь-якого бізнесу. Водночас саме послідовний, еволюційний розвиток і відповідальність перед споживачами та партнерами дозволяють зберігати їхню довіру.

Сьогодні ДТЕК — це більше ніж енергетична компанія. Компанія стала одним із символів стійкості країни, адже протистоїть енергетичному терору ворога. ДТЕК одночасно вирішує складні завдання: відновлює інфраструктуру, підтримує споживачів усередині країни та послідовно будує міжнародні партнерства, щоб посилити довіру світу до української енергетики.

Кейс ДТЕК — про здатність діяти не лише в моменті, а й повертатися до стратегічного мислення, планувати в довгу та зберігати віру в майбутнє навіть у найтемніші часи. Саме тому компанія зробила еволюцію свого позиціювання.

У фокусі доповіді:

• Як спланувати розвиток, коли горизонт розвитку затіняють ризики? 
• Як зберегти довіру споживачів та партнерів у реальності, де ризик — це нова норма?
• Якими є очікування українців від енергетичної компанії (безпека, стабільність, прозорість, надія, контроль)? Чи щось відрізняє українських та європейських споживачів?
• Як змінюється роль бренду, коли він стає частиною критичної інфраструктури країни?
• Як нові стратегічні сенси компанії були переведені у візуальну мову бренду?

У поламаному світі, де на жінках тримається все: від емоційної стабільності до щоденних рішень про покупки, — брендам уже недостатньо говорити мовою раціональних вигод. Вони мають розуміти культурний контекст і внутрішній стан своєї аудиторії. Кейс Eva показує, як комунікація може не просто продавати, а змінювати поведінку та роль бренду в житті жінки:

• Як брендам говорити з жінками, які тримають на собі роботу, дім і емоційний стан інших і при цьому залишаються головними decision-makers у споживанні?
• Як знайти інсайт рівня культури, а не категорії і перейти від “Жінки люблять знижки” до “Турбота про себе на часі”?
• Як перетворити комунікацію з продажу продукту на зміну поведінки і зробити self-care новою нормою?
• Як будувати платформу, а не кампанії: коли одна ідея працює у різних сезонах, форматах і контекстах?
• Як змінюється роль бренду у кризові часи і як стати не просто місцем купівлі, а точкою мікровідновлення для своєї аудиторії?

У часи великих викликів бренди мають виходити за межі конкуренції. Вони більше не можуть існувати лише в логіці ринкової боротьби. Суспільство очікує від них позицію та дію.

Напередодні Різдва ПУМБ та Ощадбанк об’єдналися заради порятунку життів українців та реалізували спільну донорську ініціативу “Різдво єднає серця”.

Колаборація двох системних банків створює синергію, яка здатна вирішувати навіть ті проблеми, що лежать поза банківським сектором. 

Стратегічно банки свідомо вийшли за рамки конкурентної логіки. Замість паралельних соціальних активностей вони об’єднали зусилля і створили сильніший спільний сигнал. Це дало масштаб, підсилило довіру та створило потужний інформаційний привід.

Водночас колаборація органічно підсвітила соціальні ініціативи обох банків — програму “Моя безбар’єрність” Ощадбанку та системну підтримку донорства з боку ПУМБ.

Креативним ядром кампанії стала проста ідея: коли йдеться про життя, колір не має значення. Саме тому з’явився символічний обмін кольорами, зокрема на логотипах у соцмережах.

Для обох брендів ця спільна соціальна ініціатива стала інвестицією в довгостроковий капітал довіри, розширила емоційний зв’язок із клієнтами і стала можливістю продемонструвати відповідальне лідерство у момент, коли суспільство цього потребує найбільше.

Народжуваність падає, діти виростають, сімʼї виїжджають. У цих умовах ринок іграшок більше не може залишатися таким, як раніше, і постає питання: яким він має бути сьогодні?

Цей виклик став точкою переосмислення: від категорії «товарів виключно для дітей» до гри як досвіду для людей будь-якого віку.

На прикладі трансформації Будинку Іграшок — про те, як розширювати аудиторію та переписувати правила гри у звичній категорії.