Соцмережі перестали бути просто каналом комунікації. Сьогодні це середовище, де формується попит, народжуються інсайти і відбуваються продажі. Але разом із новими можливостями зростає і складність. Ми обговоримо виклики в SMM, з якими стикаються великі компанії сьогодні.

Про що поговоримо:

• Ідеальність та неідеальність контенту. Що сьогодні найважливіше в SMM: швидка реакція на інфоприводи чи ідеальна картинка?
• Соціальна місія соцмереж. Як управляти настроєм своєї аудиторії та знаходити потрібні інсайти. І як перетворити це у працюючу систему, яка не залежить від однієї конкретної людини?
• AI в SMM-стратегії. Дослідження показують, що велика кількість згенерованого контенту знижує залученість та довіру. Водночас є потреба створювати дедалі більше контенту. Як компанії використовують сьогодні AI в SMM та які ґулі вже набили?
• Threads як градусник суспільства. Яким бренд має бути у тредс сьогодні? Чи треба прописувати окрему стратегію для цього каналу або краще спрямувати увагу на детальний опис Tone of Voice?
• Ugly content, феномен «Лісової пісні», абсурд, чорний гумор. Наскільки довговічні ці тренди та що може бути далі?
• Формування спільноти. Люди хочуть бути частиною бренду, а не його аудиторією. Чому це тренд? Як та де брендам формувати комʼюніті?

Практичний кейс від Nova Post та HAVAS DGTL KYIV: як будувати зростання на ринках Європи, адаптуючи модель входу, маркетинг і партнерства до специфіки кожної країни.

Про що поговоримо:

Як масштабувати сервісний бізнес у Європі, коли у кожній країні різняться попит, роль локальних партнерств, рівень фізичної присутності бренду та очікування клієнтів. На прикладі Nova Post покажемо еволюцію моделі розвитку — від C2C до B2C — та розберемо, які підходи до маркетингу й залучення працювали на різних ринках і чому.

Ключові поінти доповіді:

• Як трансформувалась стратегія розвитку Nova Post в Європі під час переходу від C2C до B2C.
• Основні бар’єри виходу на нові ринки та практичні підходи до їх подолання.
• Як змінювався наш інструментарій залучення: де працювала лідогенерація, а де ефективнішими були sales-led або партнерські канали.
• Як сформували систему бенчмарків для оцінювння потенціалу ринків та ухвалення рішень на основі даних.

Генеральна продюсерка реаліті СТБ Наталка Франчук нещодавно повернулася з одного з найбільших кіноринків у Лондоні, де серед найпопулярніших форматів — проєкти про апокаліпсис із простим, але промовистим логлайном: “Ким ти станеш у світі без води, світла та інтернету?”. Наталка залишила презентацію, голосно озвучивши: “Українцем, бляха”. Цей досвід чітко підсвітив різницю між тим, чого шукає глобальний глядач, і тим, що насправді потрібно українцям.

Реаліті-формати у всьому світі є точним індикатором глибинних емоційних потреб аудиторії — не тих, про які говорять у дослідженнях, а тих, які люди обирають щодня, натискаючи “play”. І якщо в Європі навіть у кризові часи популярності набирають історії про виживання та екстремальний досвід, то український глядач обирає інший тип ескапізму — ближчий, впізнаваний і життєвий: “Холостяк”, “Супермама”, “Зважені та щасливі” та інші проєкти.

У цьому виступі генеральна продюсерка реаліті СТБ Наталка Франчук та маркетинг-директорка СТБ Лідія Паньків розберуть, чому в умовах постійної турбулентності українці шукають підтвердження нормальності, віри у прості історії та дозований емоційний “треш”. Чому уявлення про “реального себе” часто змішується з образом внутрішнього героя і як ці інсайти можуть використовувати бренди, щоб говорити з аудиторією на рівні справжніх, а не задекларованих потреб.

• Куди рухається рекламний ринок в Україні?
• Скільки часу є у рекламного бізнесу для трансформації під тиском клієнтів та AI?
• Чого хочуть українські клієнти і де лежать гроші у майбутньому?

Запрошуємо до розмови про майбутнє рекламних агенцій. У форматі live podcast обговоримо три теми:

Класичні рекламні бізнес-моделі розвалюються чи перебудовуються? Що насправді ламається — бізнес-модель, економіка ринку чи логіка відносин між клієнтом і агенцією?

Як виглядає агенція майбутнього? Що залишити за собою, щоб бути незамінною для клієнтів? За що клієнт готовий платити: за ідею, швидкість, доступ до талантів чи вплив на бізнес?

Що насправді потрібно CMO у 2026-му? Хто винен у розриві між brand-building і business impact? Клієнт купує креатив чи впевненість у результаті? Хоче він партнерства чи просто керованого ресурсу без зайвого пафосу?

Тримати і говорити про три рівні стійкості:

1. Стратегічний — мріяти і проєктувати (горизонт сенсу).
2. Людський — залишатися людьми, прощати (горизонт стосунків).
3. Операційний — ставити складні завдання, не залишати порожнечі (горизонт дії).

Ми пропонуємо розмову не про теорію стійкості, а про практичні рішення лідерів, які допомогли їм утримати бізнес в робочому стані, зробили його сильнішим і навіть розвинули.

Українські компанії сьогодні стикаються з викликами, яких немає в жодному підручнику зі стратегії: відбудовувати зруйноване і одночасно думати про зростання; виходити на нові ринки і втрачати людей через війну; планувати на 3–5 років вперед і не мати впевненості в можливості пережити наступний квартал.

Ми поговоримо про конкурентоспроможність в поламаному світі:

Стратегічний фокус: як розставити пріоритети, коли ресурси обмежені, а виклики — одночасні?

Стійкість бізнес-моделі: як зрозуміти, чи витримує ваша модель нову реальність?

Розвиток на зовнішніх ринках: чому ми можемо навчитися у тих, хто вже ризикнув? Яких  помилок можна уникнути? Коли компанія готова до зовнішньої експансії?

Чи має компанія відмовитися від моделі, яка приносить гроші, щоб вирости? Саме з таким викликом стикнулись власники компанії GEPUR декілька років тому.

GEPUR народився в Одесі у 2010 році як бізнес на групових покупках — моделі, що дозволила дати доступ українкам до модного одягу за мінімальною ціною. Сукні за кілька євро, великі обсяги і швидкість — ці критерії дали змогу компанії масштабуватись і водночас стали пасткою для її тривалого розвитку.

Коли ринок змінився, стало очевидно: модель, яка забезпечила зростання, більше не дає рухатися далі. Неможливо будувати fashion-бренд, залишаючись у логіці дешевизни.

Відповіддю стала не оптимізація, а радикальне перезбирання бізнес-моделі: відмова від масовості, знижок як основного інструменту, та надлишкового асортименту.

Перехід у сегмент mid / upper-mid потребував змінити продукт, дизайн, клієнтський досвід і канали продажів.

Сьогодні GEPUR — один із найсильніших українських fashion-брендів у своєму сегменті, який за 16 років не лише зберіг бізнес, а й забезпечив його зростання і здатність конкурувати з європейськими гравцями.

На сцені Українського маркетинг-форуму прозвучить історія про рішення, які дозволили компанії пройти цей шлях.