У поламаному світі, де на жінках тримається все: від емоційної стабільності до щоденних рішень про покупки, — брендам уже недостатньо говорити мовою раціональних вигод. Вони мають розуміти культурний контекст і внутрішній стан своєї аудиторії. Кейс Eva показує, як комунікація може не просто продавати, а змінювати поведінку та роль бренду в житті жінки:

• Як брендам говорити з жінками, які тримають на собі роботу, дім і емоційний стан інших і при цьому залишаються головними decision-makers у споживанні?
• Як знайти інсайт рівня культури, а не категорії і перейти від “Жінки люблять знижки” до “Турбота про себе на часі”?
• Як перетворити комунікацію з продажу продукту на зміну поведінки і зробити self-care новою нормою?
• Як будувати платформу, а не кампанії: коли одна ідея працює у різних сезонах, форматах і контекстах?
• Як змінюється роль бренду у кризові часи і як стати не просто місцем купівлі, а точкою мікровідновлення для своєї аудиторії?

• AI уже впливає не тільки на пошук інформації, а й на сам процес купівлі.
• Agentic commerce відкриває новий рівень зручності, але водночас ставить нові вимоги до безпеки та довіри.
• У центрі нової платіжної моделі — підтверджений намір споживача, захищена автентифікація та коректне розпізнавання легітимних AI-транзакцій.
• Майбутнє ринку — це не просто AI-powered shopping, а trusted and secure agentic commerce.
• Ті гравці, які першими побудують правильну інфраструктуру для AI-агентів, отримають конкурентну перевагу в e-commerce.

Компанія VIYAR багато років працює у B2B-сегменті з виробниками меблів та дизайнерами інтер’єрів.

У певний момент команда зрозуміла: щоб партнери продавали більше, важливо працювати не лише з ними, а й із кінцевим споживачем. Так почалося створення екосистеми сервісів, що поєднує онлайн-інструменти, офлайн-простір і новий клієнтський шлях — від першого контакту до готового замовлення.

Одним із ключових елементів цієї системи став флагманський шоурум, на базі якого компанія побудувала нову модель взаємодії з клієнтами. Тут представлена експозиція меблів у різних цінових сегментах, працює прозорий онлайн-конструктор з миттєвим розрахунком вартості меблів, а всі звернення автоматично передаються меблярам-партнерам. Офлайн-досвід повністю інтегрований із цифровими сервісами: сьогодні 70% замовлень компанії оформлюються онлайн.

При цьому компанія не стала конкурентом для своїх партнерів, а навпаки, створила для них інфраструктуру продажів: простір для роботи з клієнтом, консультації, підготовленого ліда та цифрові інструменти.

Це кейс про те, як B2B-компанія може трансформувати бізнес-модель від постачальника продукту до платформи, яка допомагає партнерам заробляти більше. Та про те, як через прозорість, digital-інструменти та екосистемне мислення можна змінити сприйняття бренду і посилити весь ринок, а не лише власні продажі.

Соцмережі перестали бути просто каналом комунікації. Сьогодні це середовище, де формується попит, народжуються інсайти і відбуваються продажі. Але разом із новими можливостями зростає і складність. Ми обговоримо виклики в SMM, з якими стикаються великі компанії сьогодні.

Про що поговоримо:

• Ідеальність та неідеальність контенту. Що сьогодні найважливіше в SMM: швидка реакція на інфоприводи чи ідеальна картинка?
• Соціальна місія соцмереж. Як управляти настроєм своєї аудиторії та знаходити потрібні інсайти. І як перетворити це у працюючу систему, яка не залежить від однієї конкретної людини?
• AI в SMM-стратегії. Дослідження показують, що велика кількість згенерованого контенту знижує залученість та довіру. Водночас є потреба створювати дедалі більше контенту. Як компанії використовують сьогодні AI в SMM та які ґулі вже набили?
• Threads як градусник суспільства. Яким бренд має бути у тредс сьогодні? Чи треба прописувати окрему стратегію для цього каналу або краще спрямувати увагу на детальний опис Tone of Voice?
• Ugly content, феномен «Лісової пісні», абсурд, чорний гумор. Наскільки довговічні ці тренди та що може бути далі?
• Формування спільноти. Люди хочуть бути частиною бренду, а не його аудиторією. Чому це тренд? Як та де брендам формувати комʼюніті?

Чому більшість компаній “ламаються” на етапі між €100M і €1B: розрив між старою та новою бізнес-моделлю.

Scale Bridge як підхід: як побудувати “міст” між поточною точкою бізнесу та наступним рівнем зростання.

Трансформація бізнес-моделі через 7 ключових контурів: sales, category, product, performance, community, brand, customer experience.

Де виникає дисбаланс у трансформації: чому неможливо розвивати всі елементи одночасно і як визначити правильні пріоритети.

Модель “регулятора гучності”: як обрати, у яких компонентах бізнес-моделі потрібно посилювати зусилля, а де стабілізувати, щоб забезпечити кероване зростання.

Як синхронізувати стратегію, команди та ключові управлінські контури, щоб трансформація залишалась керованою навіть у період невизначеності.

Практичні поради з кейсів трансформації бізнес-моделей (Цитрус, DNIPRO-M, Gepur та інші), які змінили траєкторію зростання компаній і дозволили перейти на новий рівень масштабу.

Генеральна продюсерка реаліті СТБ Наталка Франчук нещодавно повернулася з одного з найбільших кіноринків у Лондоні, де серед найпопулярніших форматів — проєкти про апокаліпсис із простим, але промовистим логлайном: “Ким ти станеш у світі без води, світла та інтернету?”. Наталка залишила презентацію, голосно озвучивши: “Українцем, бляха”. Цей досвід чітко підсвітив різницю між тим, чого шукає глобальний глядач, і тим, що насправді потрібно українцям.

Реаліті-формати у всьому світі є точним індикатором глибинних емоційних потреб аудиторії — не тих, про які говорять у дослідженнях, а тих, які люди обирають щодня, натискаючи “play”. І якщо в Європі навіть у кризові часи популярності набирають історії про виживання та екстремальний досвід, то український глядач обирає інший тип ескапізму — ближчий, впізнаваний і життєвий: “Холостяк”, “Супермама”, “Зважені та щасливі” та інші проєкти.

У цьому виступі генеральна продюсерка реаліті СТБ Наталка Франчук та маркетинг-директорка СТБ Лідія Паньків розберуть, чому в умовах постійної турбулентності українці шукають підтвердження нормальності, віри у прості історії та дозований емоційний “треш”. Чому уявлення про “реального себе” часто змішується з образом внутрішнього героя і як ці інсайти можуть використовувати бренди, щоб говорити з аудиторією на рівні справжніх, а не задекларованих потреб.

• Куди рухається рекламний ринок в Україні?
• Скільки часу є у рекламного бізнесу для трансформації під тиском клієнтів та AI?
• Чого хочуть українські клієнти і де лежать гроші у майбутньому?

Запрошуємо до розмови про майбутнє рекламних агенцій. У форматі live podcast обговоримо три теми:

Класичні рекламні бізнес-моделі розвалюються чи перебудовуються? Що насправді ламається — бізнес-модель, економіка ринку чи логіка відносин між клієнтом і агенцією?

Як виглядає агенція майбутнього? Що залишити за собою, щоб бути незамінною для клієнтів? За що клієнт готовий платити: за ідею, швидкість, доступ до талантів чи вплив на бізнес?

Що насправді потрібно CMO у 2026-му? Хто винен у розриві між brand-building і business impact? Клієнт купує креатив чи впевненість у результаті? Хоче він партнерства чи просто керованого ресурсу без зайвого пафосу?

Практичний кейс від Nova Post та HAVAS DGTL KYIV: як будувати зростання на ринках Європи, адаптуючи модель входу, маркетинг і партнерства до специфіки кожної країни.

Про що поговоримо:

Як масштабувати сервісний бізнес у Європі, коли у кожній країні різняться попит, роль локальних партнерств, рівень фізичної присутності бренду та очікування клієнтів. На прикладі Nova Post покажемо еволюцію моделі розвитку — від C2C до B2C — та розберемо, які підходи до маркетингу й залучення працювали на різних ринках і чому.

Ключові поінти доповіді:

• Як трансформувалась стратегія розвитку Nova Post в Європі під час переходу від C2C до B2C.
• Основні бар’єри виходу на нові ринки та практичні підходи до їх подолання.
• Як змінювався наш інструментарій залучення: де працювала лідогенерація, а де ефективнішими були sales-led або партнерські канали.
• Як сформували систему бенчмарків для оцінювння потенціалу ринків та ухвалення рішень на основі даних.