Генеральна продюсерка реаліті СТБ Наталка Франчук нещодавно повернулася з одного з найбільших кіноринків у Лондоні, де серед найпопулярніших форматів — проєкти про апокаліпсис із простим, але промовистим логлайном: “Ким ти станеш у світі без води, світла та інтернету?”. Наталка залишила презентацію, голосно озвучивши: “Українцем, бляха”. Цей досвід чітко підсвітив різницю між тим, чого шукає глобальний глядач, і тим, що насправді потрібно українцям.

Реаліті-формати у всьому світі є точним індикатором глибинних емоційних потреб аудиторії — не тих, про які говорять у дослідженнях, а тих, які люди обирають щодня, натискаючи “play”. І якщо в Європі навіть у кризові часи популярності набирають історії про виживання та екстремальний досвід, то український глядач обирає інший тип ескапізму — ближчий, впізнаваний і життєвий: “Холостяк”, “Супермама”, “Зважені та щасливі” та інші проєкти.

У цьому виступі генеральна продюсерка реаліті СТБ Наталка Франчук та маркетинг-директорка СТБ Лідія Паньків розберуть, чому в умовах постійної турбулентності українці шукають підтвердження нормальності, віри у прості історії та дозований емоційний “треш”. Чому уявлення про “реального себе” часто змішується з образом внутрішнього героя і як ці інсайти можуть використовувати бренди, щоб говорити з аудиторією на рівні справжніх, а не задекларованих потреб.

Not too late marketing show з Сергієм Костею, регіональним маркетинг-директором у країнах Центральної і Східної Європи та Азії.

Чи варто бізнесу інвестувати у створення lovemarks? Чи окупаються  інвестиції в любов до бренду, чи з погляду ефективності це стратегічна ілюзія?

Поговоримо про це з противником та прихильником lovemarks під час перших маркетингових дебатів на Українському маркетинг-форумі.

У дебатах візьмуть участь:

Гарік Корогодський — lovemark, хеппіталіст, письменник, бізнесмен, засновник благодійного фонду “Життєлюб”, співвласник ТРЦ Dream, ваш найкращий мер.

Роман Гавриш — засновник рекламної агенції Aimbulance, CEO та співзасновник Anima.ua, ад’юнкт-професор Kyiv-Mohyla Business School (kmbs) та UCU Business School, прихильник доказового маркетингу та підходів Байрона Шарпа.

Приходьте, щоб скласти власну думку та підтримати учасників дебатів.

• Куди рухається рекламний ринок в Україні?
• Скільки часу є у рекламного бізнесу для трансформації під тиском клієнтів та AI?
• Чого хочуть українські клієнти і де лежать гроші у майбутньому?

Запрошуємо до розмови про майбутнє рекламних агенцій. У форматі live podcast обговоримо три теми:

Класичні рекламні бізнес-моделі розвалюються чи перебудовуються? Що насправді ламається — бізнес-модель, економіка ринку чи логіка відносин між клієнтом і агенцією?

Як виглядає агенція майбутнього? Що залишити за собою, щоб бути незамінною для клієнтів? За що клієнт готовий платити: за ідею, швидкість, доступ до талантів чи вплив на бізнес?

Що насправді потрібно CMO у 2026-му? Хто винен у розриві між brand-building і business impact? Клієнт купує креатив чи впевненість у результаті? Хоче він партнерства чи просто керованого ресурсу без зайвого пафосу?

Історія про те, як бренд із жорсткої категорії став символом турботи про близьких.

Олександр Гадомський розповість про шлях від потреби волонтерів та військових у 2014 році в якісному дешевому продукті до найбільшого виробника в Україні у 2026-му: як розвивали виробництво, проходили польові тести у бойових умовах, патентували конструкцію і виходили на міжнародне визнання.

Дар’я Черкашина розповість про розширення використання продукту на цивільну аудиторію. Після 11 років на ринку більшість цивільної аудиторії досі не знала, що таке турнікет, або сприймала його як суто військовий атрибут. Завдання: розширити аудиторію, не підвищуючи тривожність. Разом з HAVAS Red почали з простого — пояснювали складні речі зрозумілою мовою, залучали автоінструкторів, вчителів, публічних людей. Але справжній прорив стався завдяки сміливому експерименту: розробленню рожевого турнікета із сердечками. Кампанія “Турнікети SICH — нова форма турботи” за перші тижні зібрала понад мільйон контактів, 150 органічних згадок і 10 тисяч проданих турнікетів менш ніж за два місяці.

Завдяки комунікаційним кампаніям бренду дедалі більше людей проходять навчання з домедичної допомоги, бізнеси інтегрують аптечки з турнікетами у свої простори, а батьки починають інакше думати про безпеку дітей.

Сьогодні SICH вийшов за межі ролі виробника турнікетів і почав формувати культуру відповідального ставлення до життя — свого і тих, хто поруч. Через комунікації, партнерства та освітні ініціативи компанія створює нову норму: безпека як частина повсякденного життя, турбота як дія, готовність як культура.

У поламаному світі, де на жінках тримається все: від емоційної стабільності до щоденних рішень про покупки, — брендам уже недостатньо говорити мовою раціональних вигод. Вони мають розуміти культурний контекст і внутрішній стан своєї аудиторії. Кейс Eva показує, як комунікація може не просто продавати, а змінювати поведінку та роль бренду в житті жінки:

• Як брендам говорити з жінками, які тримають на собі роботу, дім і емоційний стан інших і при цьому залишаються головними decision-makers у споживанні?
• Як знайти інсайт рівня культури, а не категорії і перейти від “Жінки люблять знижки” до “Турбота про себе на часі”?
• Як перетворити комунікацію з продажу продукту на зміну поведінки і зробити self-care новою нормою?
• Як будувати платформу, а не кампанії: коли одна ідея працює у різних сезонах, форматах і контекстах?
• Як змінюється роль бренду у кризові часи і як стати не просто місцем купівлі, а точкою мікровідновлення для своєї аудиторії?

У часи великих викликів бренди мають виходити за межі конкуренції. Вони більше не можуть існувати лише в логіці ринкової боротьби. Суспільство очікує від них позицію та дію.

Напередодні Різдва ПУМБ та Ощадбанк об’єдналися заради порятунку життів українців та реалізували спільну донорську ініціативу “Різдво єднає серця”.

Колаборація двох системних банків створює синергію, яка здатна вирішувати навіть ті проблеми, що лежать поза банківським сектором. 

Стратегічно банки свідомо вийшли за рамки конкурентної логіки. Замість паралельних соціальних активностей вони об’єднали зусилля і створили сильніший спільний сигнал. Це дало масштаб, підсилило довіру та створило потужний інформаційний привід.

Водночас колаборація органічно підсвітила соціальні ініціативи обох банків — програму “Моя безбар’єрність” Ощадбанку та системну підтримку донорства з боку ПУМБ.

Креативним ядром кампанії стала проста ідея: коли йдеться про життя, колір не має значення. Саме тому з’явився символічний обмін кольорами, зокрема на логотипах у соцмережах.

Для обох брендів ця спільна соціальна ініціатива стала інвестицією в довгостроковий капітал довіри, розширила емоційний зв’язок із клієнтами і стала можливістю продемонструвати відповідальне лідерство у момент, коли суспільство цього потребує найбільше.