Що ми насправді знаємо про майбутнє? Яку культуру споживатимуть, творитимуть і фінансуватимуть у найближчі роки? Хто формуватиме нові сенси — творці чи аудиторія? І які історії варто готувати вже зараз, щоб за умовні п’ять років вони стали частиною культурної ДНК країни?

У цій розмові ми поставимо важливі (а подекуди й незручні) запитання:

• Як зміниться структура історії і шлях героя? Чи залишаться з нами «традиційні герої»? Чи залишиться взагалі герой героєм?
• Чого насправді прагнутиме людина майбутнього: безпеки, реалізації чи втечі від реальності?
• Яким буде світ, у якому ці історії розгортатимуться? Чи повернуться забуті теми і чи буде в цьому світі місце для справедливості?
• Які нові герої та героїні нам потрібні? Якою буде роль жінки, чоловіка, дитини?
• Чи має шанс на виживання традиційна «майонезна родина»? І що буде з нашими улюбленими ситкомами?
• Хто або що стане головним антагоністом майбутнього: байдужість, апатія, втома?
• Як виглядатиме happy end у культурі, що народжується в часи турбулентності?

Культура майбутнього — це не прогнози футурологів. Це те, що ми творимо тут і зараз.

• Від цифр до результатів: як комплексний аналітичний підхід допоміг Comfy досягти зростання iOS-інсталів на 29% і збільшення Android-інсталів на 44% зі стабільною вартістю інсталу менше планової.
• Довіра як бізнес-актив: унікальна модель партнерства між Comfy та Netpeak, де взаємна відповідальність стала фундаментом для довгострокового зростання.
• Digital-активи в дії: практичні кейси SEO, PPC та ASO-оптимізації, які допомогли відвоювати 5,5% ринку та збільшити видимість під час «чорної п’ятниці» у 6 разів.
• Креативність + Аналітика = Ефективність: чому креативний підхід у поєднанні з системною аналітикою приносить кращі результати, ніж “модні” інструменти.
• Формула сталого зростання e-commerce: без магічних рішень, лише перевірений системний підхід, який працює навіть у нестабільних умовах ринку.

Весь світ знає про будівничих Америки та Європи. Рокфеллер, Карнегі, Форд, Морган, Феррарі, Бош – ці імена стали брендами, а їхні бізнеси змінили перебіг історії. Їхні імена шанують, їхні підходи вивчають і роблять рольовими моделями.

А що в Україні? Ми звикли вважати, що наш бізнес почався у 1990-х, із сирих неотесаних форм, і лише тепер навчився створювати продукти, «запаковувати» їх стильно і сенсово. Але чи знаємо ми, що українці робили це ще у XIX столітті? «Реальність – це те, що вважається реальним у суспільстві», – писали Пітер Бергер і Томас Лукман. В Україні XIX століття не було в реальності ні держави, ні політичної суб’єктності, але були ті, хто будував її через символи, бренди та історії.

Симиренки, Чикаленко, Шевченко… 

Шевченко – найкрутіший маркетолог свого часу. Як вам така ідея? Дозвольте собі нахабно поглянути на святе: Шевченко – підприємець і маркетолог, який створив найпотужніший український бренд. Кобзар як символічний продукт, що формував ринок ідентичності. 

Симиренки – інноватори, які не просто виробляли цукор, а створювали бренди: пароплав «Українець», пастила «Українська», сорт яблук «Ренет Симиренка».

Чикаленко – інвестор української ідеї, що фінансував єдину щоденну українськомовну газету, коли українська мова була заборонена. Людина, яка зробила ставку на Україну, коли це виглядало як програш. 

Ми дослідимо, який спосіб мислення породив ці бренди і чого ми можемо навчитись сьогодні.

Після цієї сесії ви вийдете зарядженими сміливими ідеями, вірою в себе і Україну. Бо, як казав Юрій Шевельов, українцям від природи притаманні широта і масштаб мислення.

• Як продати 500 тисяч екземплярів книги, коли її друк заборонений?
• Як один сорт яблук може пережити імперії і одного Мічуріна?
• Чому Україна – світовий лідер у виробництві меду і чому це наслідок інновації від одного українця?

Ми говоритимемо не про тугу, страждання і важку долю. Це будуть реальні бізнес-кейси, на яких можна навчатись сьогодні. Ми говоритимемо про силу. Про бізнес-геніальність українців. Про історію, яка нас надихає шукати глибші сенси і створювати дива сьогодні. 

На вас очікують сенси, стиль і сигари – як робили це заможні українські Дон Кіхоти.

• Нестандартні проєкти, що виділяються у ландшафті міста.
• Як обрати локацію, зважаючи не лише на формат, а й на data-аналітику.
• Екосистема та аналіз ефективності помітних нестандартних проєктів.

Під час цієї панельної дискусії спробуємо дослідити, як штучний інтелект змінює креативну індустрію в Україні: від продакшену до стратегій, від естетики до етики. Разом з експертами обговоримо, які нові ролі з’являються у командах, як бренди будують нові формати співпраці з агентствами і як зберегти автентичність у світі, де ШІ вже не новинка, а інструмент повсякденності.

Ми будемо обговорювати такі питання:

• Як  українські агентства та бренди адаптуються до використання ШІ в креативі? Як AI впливає на процеси продакшену та постпродакшену в креативній індустрії? Як змінюється вартість цих процесів із впровадженням ШІ-технологій?
• Чи дійсно ШІ формує нову візуальну мову, яку варто прийняти? Що означатиме «автентичність» у креативі, створеному в тандемі з ШІ?
• Як побудувати колаборацію із ШІ так, щоб креатив лишався «живим», людським, а не просто ефективним? Чи можемо ми зберігати автентичність, використовуючи ШІ-інструменти?
• Які нові ролі з’являються у командах завдяки ШІ? Чи потрібен тепер «креативний оператор ШІ»? Які навички тепер критично важливі для креаторів? Чи має кожен копірайтер і дизайнер стати ще й «ШІ-оператором»?
• Які формати взаємодії між клієнтами та креативними агентствами збережуться, а які втратять сенс у світі, де ШІ робить прокачаного фрилансера повноцінною агенцією? Як може трансформуватись ринок незалежних креативних агентств, коли великі бренди створять власні медіахаби на базі ШІ-технологій?
• Чи не призведе доступність ШІ до ще більшого «інфошуму» — мільйонів шаблонних візуалів і текстів без глибини? Як виділятися у такому інфополі?
• Як змінюється уявлення про авторство в епоху генеративного ШІ? Чи потрібне нове законодавство для захисту контенту, створеного за участі ШІ?

Під час цієї панельної дискусії спробуємо дослідити, як штучний інтелект змінює креативну індустрію в Україні: від продакшену до стратегій, від естетики до етики. Разом з експертами обговоримо, які нові ролі з’являються у командах, як бренди будують нові формати співпраці з агентствами і як зберегти автентичність у світі, де ШІ вже не новинка, а інструмент повсякденності.

Ми будемо обговорювати такі питання:

• Як  українські агентства та бренди адаптуються до використання ШІ в креативі? Як AI впливає на процеси продакшену та постпродакшену в креативній індустрії? Як змінюється вартість цих процесів із впровадженням ШІ-технологій?
• Чи дійсно ШІ формує нову візуальну мову, яку варто прийняти? Що означатиме «автентичність» у креативі, створеному в тандемі з ШІ?
• Як побудувати колаборацію із ШІ так, щоб креатив лишався «живим», людським, а не просто ефективним? Чи можемо ми зберігати автентичність, використовуючи ШІ-інструменти?
• Які нові ролі з’являються у командах завдяки ШІ? Чи потрібен тепер «креативний оператор ШІ»? Які навички тепер критично важливі для креаторів? Чи має кожен копірайтер і дизайнер стати ще й «ШІ-оператором»?
• Які формати взаємодії між клієнтами та креативними агентствами збережуться, а які втратять сенс у світі, де ШІ робить прокачаного фрилансера повноцінною агенцією? Як може трансформуватись ринок незалежних креативних агентств, коли великі бренди створять власні медіахаби на базі ШІ-технологій?
• Чи не призведе доступність ШІ до ще більшого «інфошуму» — мільйонів шаблонних візуалів і текстів без глибини? Як виділятися у такому інфополі?
• Як змінюється уявлення про авторство в епоху генеративного ШІ? Чи потрібне нове законодавство для захисту контенту, створеного за участі ШІ?

Уперше за 10 років Kormotech випускає новий бренд, і робить ставку не просто на продукт, а на цілісну ідею. У світі, де компанії часто обирають шлях обережного тестування, компанія ризикнула створити новий сенс та спосіб взаємодії зі споживачем у новій для себе категорії.

• Навіщо Kormotech ще один бренд і чому саме зараз? Як компанія розширює горизонти та відповідає на нові запити мінливого ринку?
• Не тестувати, а знати: як розкрити приховані бажання споживачів і знайти точку зростання у конкурентному просторі?
• Як одночасно завойовувати нову категорію в Україні та будувати сильний бренд на міжнародних ринках?

Згідно з Trust Barometer, у світі продовжує зростати тенденція до локалізації. В Україні цей процес набув ще глибшого сенсу, ставши відповіддю на екзистенційний виклик.

Проте будь-який тренд має свій життєвий цикл. Завдання проєкту «Витоки» – не лише слідувати тенденціям, а працювати з традицією на глибшому рівні: переосмислювати її, інтегрувати в сучасний контекст і робити основою для українських брендів – як у внутрішній командній роботі, так і у зовнішніх комунікаціях.

Ми поділимось досвідом, як це вже працює та які можливості відкриває для бізнесу. Також поспілкуємося із засновниками бренду by Me про їхній шлях: чому у них дві соціальні місії та лише одна бізнесова, як кожна колекція отримує додатковий сенс і яку цінність для бренду приносить робота з культурною спадщиною.